Незалежна галузева професійна спілка енергетиків України, звернулась до НКРЕКП щодо забезпечення надійного соціального захисту працівників енергетичних підприємств під час запровадження стимулюючого регулювання тарифів в електроенергетичній галузі, та з пропозицією щодо вжиття заходів, спрямованих на успішне запровадження стимулюючого регулювання для операторів систем розподілу електроенергії з 2021 року.
29 квітня 2020 року на офіційному сайті НКРЕКП оприлюднено проект регуляторного акту – постанови НКРЕКП «Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕ та НКРЕКП», схвалення якого дозволить запровадити з 2021 року стимулююче регулювання тарифів в електроенергетичній галузі країни.
Нагадаємо, що стимулююче тарифоутворення – система довгострокового регулювання тарифів, яка спрямована на залучення інвестицій для будівництва та модернізації інфраструктури електричних мереж і стимулювання ефективності витрат енергорозподільчих компаній, а перехід до такого тарифоутворення є одним з євроінтеграційних зобов’язань України.
Складовою частиною нормативної бази з питання впровадження стимулюючого регулювання для операторів системи розподілу є Постанова НКРЕКП від 05 жовтня 2018 року № 1175 «Про затвердження Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії».
Відповідно до пункту 5.4 цієї Постанови, «прогнозовані операційні контрольовані витрати» з розподілу електричної енергії розраховуються на кожний рік регуляторного періоду. Невід’ємною складовою частиною «прогнозованих операційних контрольованих витрат» є фонд оплати праці.
Профспілка підтримує необхідність запровадження стимулюючого регулювання тарифів, проте занепокоєння викликає той факт, що до величини прогнозованого фонду оплати праці ліцензіата щороку будуть застосовуватись зменшуючий загальний та індивідуальний показники ефективності. Загальна величина цих показників встановлена НКРЕКП у розмірі 1%.
Щорічна оптимізація (зменшення) фонду оплати праці ліцензіата, стане фактичним стимулюванням підприємств до постійного скорочення персоналу. Проте скорочення персоналу не може бути суто економічною обов’язковою щорічною складовою зменшення витрат ліцензіата. На думку Профспілки, таке скорочення припустиме як наслідок підвищення якості роботи, запроваджених сучасних технологій, автоматизації виробничого процесу ліцензіатів тощо.
В свою чергу, забезпечення підвищення якості діяльності підприємства неможливо без залучення інвестицій для оновлення основних фондів. Саме залучення інвестицій має стати результатом переходу операторів систем розподілу на стимулююче тарифоутворення.
Таким чином, скорочення персоналу є припустимим організаційним заходом, але лише після запровадження докорінних технологічних змін у діяльності підприємств.
Під час затвердження Регулятором тарифів на 2020 рік (відповідно до «Порядку визначення витрат на оплату праці», затвердженого Постановою НКРЕКП від 26.10.2015 року №2645), був збережений демпфіруючий коефіцієнт, що застосовується на визначений період з метою регулювання темпів зростання витрат на оплату праці з урахуванням стану економіки держави (0< β ≤1), який на 2020 рік встановлений на рівні β = 0,6.
Наявність цього зменшуючого коефіцієнту свідчить про те, що встановлені на 2020 рік рівні оплати праці не приведені до нормативних величин, визначених відповідними співвідношеннями для певних видів економічної діяльності в електроенергетиці.
Профспілка наголошує, що обов’язковою умовою запровадження стимулюючого регулювання тарифів під час дії зменшуючих загального та індивідуального показників ефективності «прогнозованих операційних контрольованих витрат» є досягнення нормативного співвідношення тарифної середньої заробітної плати ліцензіатів до рівня середньої заробітної плати в розрахунку на одного штатного працівника, зайнятого в промисловості відповідно до «Порядку визначення витрат на оплату праці», затвердженого Постановою НКРЕКП від 26.10.2015 року №2645.
Запровадження стимулюючого регулювання спричинить збільшення тарифів для операторів систем розподілу. Зважаючи на це, перегляд фондів оплати праці та наближення демпфіруючого коефіцієнту β до рівня «одиниця» одноразово, під час встановлення тарифів на 2021 рік, спричинить додаткове навантаження на кінцевий тариф для споживачів.
Відповідно до «Порядку визначення витрат на оплату праці», застосування коефіцієнта «β» для обмеження зростання витрат на оплату праці (β < 1) під час щорічного перегляду витрат на оплату праці, є підставою для перегляду НКРЕКП витрат на оплату праці у структурі відповідного тарифу на протязі року.
Зважаючи на викладене, з метою забезпечення належного соціального захисту працівників електроенергетичної галузі, захисту споживачів електричної енергії від різкого тарифного навантаження, а також успішного запровадження стимулюючого регулювання з 2021 року, Профспілка запропонувала Регулятору збільшити витрати на оплату праці для ліцензіатів до нормативного значення, відповідно до Порядку визначення витрат на оплату праці, затвердженого Постановою НКРЕКП від 26.10.2015 року №2645 на протязі 2020 року, та приведення демпфіруючого коефіцієнту, що застосовується НКРЕКП на визначений період з метою регулювання темпів зростання витрат на оплату праці до рівня β = 1,0.