Очікуваним результатом внесення змін до Порядку визначення витрат на оплату праці є його удосконалення, а також приведення його положень у відповідність до Закону України «Про ринок електричної енергії» та інших нормативно-правових актів НКРЕКП.
Профспілка заявила про неприпустимість звуження існуючих змісту та обсягу раніше діючого регуляторного акту, наполягає на врахуванні інтересів найманих працівників ліцензіатів та пропонує свої корективи.
Після набуття чинності Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі – Закон), розпочалося реформування ринку електричної енергії. Зокрема, обласні енергопостачальні компанії були розділені на 2 суб’єкти господарювання – компанію з розподілу електроенергії та компанію – постачальника універсальних послуг. Кожен з таких ліцензіатів, підлягає окремому регулюванню з боку НКРЕКП шляхом встановлення відповідних тарифів.
Станом на 01.10.2019 року кількість суб’єктів господарювання, на яких поширюватиметься Порядок становить 120 ліцензіатів, які є учасниками ринку електричної енергії.
ЯКІ ЗМІНИ ЗАПЛАНОВАНО
«Порядок визначення витрат на оплату праці, які враховуються у тарифах на розподіл електричної енергії (передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами), постачання електричної енергії за регульованим тарифом, передачу електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами, виробництво теплової та виробництво електричної енергії» (далі – Порядок), був прийнятий наприкінці 2015 року та затверджений відповідною постановою НКРЕКП від 26.10.2015 № 2645.
Законом України «Про ринок електричної енергії» визначено, що на ринку електричної енергії державному регулюванню підлягають, серед іншого, тарифи на послуги з передачі електричної енергії, тарифи на послуги з розподілу електричної енергії, тарифи на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг.
Отже, Порядок визначення витрат на оплату праці, затверджений постановою НКРЕКП від 26.10.2015 № 2645 (далі – Порядок), потребує приведення у відповідність до Закону в частині усунення термінологічних розбіжностей та поширення дії Порядку на оператора системи передачі, операторів систем розподілу, постачальників універсальних послуг.
Слід також зазначити, що згідно з вимогами відповідних методик та порядків встановлення (формування) цін та тарифів, кожен ліцензіат має подати в НКРЕКП заяви про встановлення для нього відповідних цін (тарифів) на наступний рік не пізніше 01 жовтня поточного року.
Разом з цим, згідно з пунктом 2.1 Порядку, у формулі визначення річних витрат на оплату праці для відповідного ліцензіата, використовуються показники середньої заробітної плати в розрахунку на одного штатного працівника, зайнятого в промисловості наростаючим підсумком за звітними даними періоду із січня по жовтень року, що передує року, на який визначаються витрати на оплату праці.
Водночас, статистичні дані щодо середньої заробітної плати в розрахунку на одного штатного працівника наростаючим підсумком за звітними даними періоду із січня по жовтень оприлюднюються Державною службою статистики в останній тиждень листопада.
Таким чином, з метою врегулювання наведених вище положень нормативно-правових актів НКРЕКП, проектом постанови Регулятора запропоновано скоригувати визначення показників, які враховуватимуть звітні дані щодо середньої заробітної плати періоду не з січня по жовтень, а з січня по серпень року, що передує року, на який визначаються витрати на оплату праці.
Ще однією новацією, яку запланувала Комісія, це зміна умов застосування у формулі розрахунку витрат на оплату праці коефіцієнту «β», який застосовується НКРЕКП на визначений період з метою обмеження зростання витрат на оплату праці з урахуванням стану економіки держави в умовах фінансово-економічної кризи (0<β≤1).
Саме такі зміни закладені до проекту постанови «Про затвердження Змін до постанови НКРЕКП, від 26 жовтня 2015 року № 2645» (далі – Проект постанови).
ЩО БЕНТЕЖИТЬ ПРОФСПІЛКУ
Порядок визначення витрат на оплату праці у чинній редакції розроблявся в 2015 році НКРЕКП за активної участі Незалежної галузевої професійної спілки енергетиків України. Його остаточна редакція була певним компромісом, на який погодилися і енергокомпанії, і Регулятор і галузеві профспілки. Проте чотири останніх роки засвідчили, що Комісія має фактично необмежені можливості щодо обмеження зростання витрат на оплату праці для енергокомпаній, чим користувалась не надаючи аргументованих пояснень.
Крім того, з 2016 року по теперішній час, під час розрахунку коефіцієнту зростання витрат на оплату праці, Комісією не забезпечувалося співвідношення тарифної середньої заробітної плати працівників енергорозподільчих (та енергопостачальних) компаній до рівня 1,25 відносно середньої заробітної плати в розрахунку на одного штатного працівника, зайнятого в промисловості України (або відповідної області, якщо вона в області вище).
Порядок дійсно потребував певних коригувань, але, на думку Профспілки – в бік інтересів працівників енергокомпаній.
3 жовтня 2019 року на відкрите засідання НКРЕКП був винесений проект рішення, що має ознаки регуляторного акта, – постанови НКРЕКП «Про затвердження Змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 26 жовтня 2015 року № 2645» щодо приведення Порядку у відповідність до Закону України «Про ринок електричної енергії». Голова Профспілки Валерій Погорілий виступив на цьому засіданні з різкою критикою щодо запропонованого до розгляду проекту постанови. Він зауважив про неприпустимість звуження існуючих змісту та обсягу раніше діючого регуляторного акту та закликав Комісію провести попередні консультації з Профспілкою.
На таку пропозицію, члени НКРЕКП зняли з розгляду порядку денного зазначене питання, та перенесли на тиждень – на 11 жовтня.
Слід зазначити, що напередодні засідання НКРЕКП, Профспілкою вже було заплановано на 9 жовтня проведення прес-конференції в одній з інформагенцій на тему «Протест енергетиків проти багаторічної політики НКРЕКП щодо штучного заниження фондів оплати праці в тарифах на розподіл та постачання електроенергії для працівників підприємств електроенергетики». Ця прес конференція була скасована, після отримання згоди НКРЕКП на додаткові консультації з Профспілкою.
Перед повторним включенням до порядку денного засідання НКРЕКП цього питання, 8 листопада 2019 в НКРЕКП відбулася робоча нарада за участі члена Комісії Дмитра Коваленка, Директора департаменту із регулювання відносин у сфері енергетики Антона Гудаченка, Голови НПЕУ Валерія Погорілого та його заступника Сергія Лісіна.
Головні зауваження Профспілки до проекту змін до Порядку полягають в наступному.
Для бази розрахунку фонду оплати праці кожного ліцензіата на наступний рік, Комісія використовувала статистичні дані щодо середньої заробітної плати в розрахунку на одного штатного працівника наростаючим підсумком за звітними даними періоду поточного року із січня по жовтень.
Змінами до Порядку заплановано використання статистичних даних періоду поточного року із січня по серпень. Зростання середньомісячної зарплати в промисловості за 10 місяців є більшим, ніж зростання середньомісячної зарплати в промисловості за 8 місяців на величину близько 2%.
Зменшення розрахункової бази автоматично призведе до зменшення фонду оплати праці кожного ліцензіата. Тож Профспілка закликала Регулятора компенсувати цю різницю та запропонувала 2 шляхи: або збільшити множник співвідношення тарифної середньої заробітної плати працівників енергорозподільчих (та енергопостачальних) компаній до рівня 1,27 (замість 1,25), або відкинути з розрахунків базового періоду перші 2 «провальні» місяці року.
Інше зауваження Профспілки стосувалося зміни умов застосування у формулі розрахунку витрат на оплату праці коефіцієнту «β». Чинна редакція Порядку визначає, що β застосовується НКРЕКП на визначений період з метою обмеження зростання витрат на оплату праці з урахуванням стану економіки держави в умовах фінансово-економічної кризи (0<β≤1). Проте НКРЕКП має намір визначити, що β застосовується НКРЕКП на визначений період з метою обмеження зростання витрат на оплату праці з урахуванням стану економіки держави та рівня захищеності споживачів електричної енергії.
Голова Профспілки Валерій Погорідий зазначив, що Відповідно до Закону України «Про НКРЕКП» щодо прозорості та прогнозованості прийняття рішень, мають бути чітко визначені юридичні підстави щодо застосування коефіцієнту β, та терміну дії таких обмежень зростання витрат на оплату праці.
Валерій Валентинович зазначив, що «рівень захищеності споживачів електричної енергії» не є юридичним поняттям, отже його визначення не є компетенцією НКРЕКП. Водночас, Законом України «Про ринок електричної енергії» чітко визначене поняття «вразливі споживачі». Це побутові споживачі, визначені у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку, які мають право на передбачені законом підтримку для відшкодування витрат на оплату спожитої електричної енергії та захист від відключення у певні періоди. Тобто такі споживачі вже захищені законом.
Крім того Законом визначено поняття «захищені споживачі». Це споживачі, до яких застосовується особливий режим відключення та/або обмеження електропостачання для запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного характеру.
Профспілка запропонувала Комісії зміни визначення коефіцієнту та, підстави для його застосування. Профспілка запропонувала визначити:
β – коефіцієнт, що застосовується НКРЕКП на визначений період з метою обмеження зростання витрат на оплату праці при настанні будь-якої з подій — введення надзвичайного стану в об’єднаній енергетичній системі України; введення надзвичайного стану в Україні (або певному регіоні); запровадження військового стану; різке погіршення економічного стану в державі, (яке пов’язане з падінням ВВП за рік) — на термін дії такої надзвичайної події.
Крім того, Профспілка запропонувала коефіцієнт застосовувати лише на розрахункову частину збільшення фонду оплати праці, яка обумовлена виключно прогнозованим розрахунковим річним зростанням заробітної плати, виходячи з основних прогнозних макропоказників – індексу споживчих цін та номінальної середньомісячної заробітної плати скоригованої на індекс споживчих цін.
11 жовтня 2019 року НКРЕКП схвалила проект Постанови, що має ознаки регуляторного акта, – постанови НКРЕКП «Про затвердження Змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 26 жовтня 2015 року № 2645». Проект постанови наразі розміщено на сайті НКРЕКП та протягом 30 днів – до 11 листопада 2019 року — Комісія приймає зауваження та пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань .
Наразі Центральна Рада НПЕУ, а також організаційні ланки Профспілки – обласні членські організації НПЕУ надали свої зауваження та пропозиції до Проекту Постанови НКРЕКП, здійснюючи функцію Профспілки на захист прав та інтересів членів Профспілки.
Також Профспілка звернулась до керівників усіх енергорозподільчих та енергопостачальних компаній з пропозицією підтримати ініціативи Профспілки, та зі свого боку направити до НКРЕКП відповідні зауваження та пропозиції до проекту Постанови.
Перед остаточним схваленням змін до Порядку визначення витрат на оплату праці, в Комісії запланована ще одна робоча нарада за участі галузевих профспілок для досягнення компромісу по усіх спірних питаннях.
Профспілка наполягатиме на забезпеченні надійного соціально-економічного захисту працівників галузі під час розробки та прийняття змін до регуляторних актів.